Історична довідка

Національний авіаційний університет заснований у 1933 році як Київський авіаційний інститут (КАІ). 25 серпня 1933 року Рада Народних Комісарів СРСР прийняла «Постанову про створення Київського авіаційного інституту» на базі авіаційного факультету Київського машинобудівного інституту. КАІ перебував у підпорядкуванні Головного управління цивільного повітряного флоту при РНК СРСР (скорочене найменування «Аерофлот»). Навчання в інституті розпочалося 15 вересня 1933 року в будівлі за адресою: вулиця Леніна, 51 (нині вулиця Богдана Хмельницького).

Викладачі кафедр інституту в короткий термін розробили навчальні плани та програми основних навчальних предметів. Були надруковані 17 підручників, 32 навчальні посібники та інша нав­чально-методична література.


Будівля, в якій розміщувався Київський авіаційний інститут у 1933-1941 роках

У 1934 році вийшов у світ другий випуск «Труды КАИ» – збірник наукових праць викладачів Київського авіаційного інституту, що був випущений у новоствореній друкарні КАІ.

У друкарні КАІ книги і навчальні матеріали виготовлялися за допомогою склографа, ротатора і гектографа.

З 1934 року начальником Науково-дослідного сектору (НІС КАІ) і головним редактором збірника «Труды КАИ» був Микола Ісидорович Конончук. Якщо у 1934 році вийшло три наукових збірника, то впродовж тільки 1937 року в інституті було видано п’ять збірників наукових праць, в яких публікувались роботи вчених і студентів інституту.

Варто згадати, що за 1934–1938 роки у збірнику наукових праць Київського авіаційного інституту «Труды КАИ» було опубліковано 24 наукові статті Володимира Челомея, тоді ще студента КАІ, а в майбутньому – Генерального конструктора ракетно-космічної техніки СРСР. Перша наукова робота В. М. Челомея в КАІ «Элементы векторного исчисления»  (1935 р.) мала передовсім методичний характер, але варто звернути увагу, що 21-річний студент (перед прізвищем автора його статус навіть записано у квадратних дужках – «[инженер]») розробив і написав підручник для студентів свого ж інституту, в якому він навчався! Праця складалася з 3-х розділів (149 сторінок)і була надрукована на ротапринті накладом у 350 примірників. Наступного року підручник вже вийшов друком окремим виданням накладом у 3 тисячі примірників [3, с. 142].

Членом редакційної комісії з підготовки до видання «Труды КАИ» був Кравчук Михайло Пилипович – начальник кафедри математики КАІ (1933 – 1936), академік Всеукраїнської академії наук (ВУАН), праці якого були використані при створенні першого у світі комп’ютера і телебачення у США і Японії [5, 42–43].

У друкарні Київського авіаційного інституту видавалась багатотиражна газета «Червоні крила» (перший номер вийшов 16 жовтня 1933 року), з 1935 року газета стала виходити під назвою «Ворошиловець» (у 1934 р. інституту було присвоєно ім’я Наркома оборони СРСР Климента Ворошилова), тоді ж став виходити «Авіокрокодил» – художньо-сатирична сторінка газети (перший номер вийшов 25 лютого 1935 року).

Цікавою є замітка «Поліпшити якість роботи низової преси» в першому номері газети «Червоні крила», де, зокрема, мовиться про студкорівський рух в стінах інституту: «Наші стіннівки повинні розгорнути чітку, планову роботу серед студкорів, організувати студкорівські бригади для перевірки і допомоги на всіх ділянках складного життя нашого колективу. У кожній редколегії повинні бути сектори виконання, перевірки і чинності дописів. Ми звикли зволікати з випусканням стіннівок, аж доки матеріал втрачає свою цінність. Цього мусимо уникати в роботі редколегії.

Усім цим питанням була присвячена нарада редколегій, що її скликала газета «Червоний двигун» і культпроп партосередку «Моторів». Нарада ухвалила цінні пропозиції, зокрема щодо підвищення активності низової преси, ухвалила оголосити конкурс на кращий бюлетень. Почин зроблено. Треба всім факультетам нашого інституту за прикладом мотористів поставити серйозно на порядку денному питання про поліпшення якості роботи низової преси». [У складі КАІ було чотири факультети – експлуатаційний, літакобудівний, моторобудівний і наземних споруд]

У 1940 році у Київському авіаційному інституті ім. К. Є. Ворошилова були видані "Тезисы докладов на 1-й научно-технической конференции кафедр КАИ".

У 1941 році через воєнні події діяльність КАІ була призупинена, інститут евакуйований, і тільки у 1947 році була відновлена його діяльність – створено Київський інститут цивільного повітряного флоту.

«У 1959 році в інституті організована друкарня, що знаходилась на госпрозрахунку. Створення власної поліграфічної бази в інституті сприяло значному пожвавленню видавничої діяльності. Збільшилось видання навчально-методичної і наукової літератури за результатами науково- дослідницьких робіт» [1, с. 18].

Редакційно-видавничий відділ у Київському інституті цивільного повітряного флоту створено Наказом Головного управління цивільного повітряного флоту № 478 від 24.11.1959 року.

«Для видання результатів науково-дослідницьких робіт, матеріалів науково-технічної інформації, підручників і навчальних посібників, навчально-методичних матеріалів та інших публікацій в інституті, тим же наказом організовано редакційно-видавничий відділ, включаючи групу науково-технічної інформації, з підпорядкуванням йому існуючої друкарні» [1, с. 19].

«Першим завідуючим редакційно-видавничого відділу став П. Г. Марков, старшим редактором – Л. М. Грановська, технічним редактором – Є. В. Чурій, редакторами – Н. Ф. Карклиньш, А. К. Парфьонова, Л. С. Стаквель, креслярами – З. І. Корсакова, С. С. Аяпов, П. Ф. Гончарук, А. М. Кулябко-Корецька.

Друкарню очолив досвідчений поліграфіст Г. К. Якимов. Серед перших співробітників друкарні – друкарі високого друку М. А. Іванчук, О. А. Горленко, лінотипісти С. П. Розинська, Є. Я. Мельник, складач ручного набору Т. П. Сиротіна, пізніше – М. Ю. Корчагіна, Р. М. Крушинська та інші» [2, с. 90].


Редакційно-видавничий відділ і друкарня Київського інституту цивільного повітряного флоту у 1960-х роках розташовувались за адресою: вулиця Польова, 16/2.

З 1960 року завдяки діяльності редакційно-видавничого відділу відновилось видання збірників наукових праць інституту (з 1994 р. – університету).

З вересня 1964 року в інституті відновилось видання багатотиражної газети «Авіатор», в якій висвітлювалися найважливіші питання життя трудового колективу. Першим головним редактором газети стала Суслова Галина Андріївна.

Серед великої кількості друкованої продукції, що випускалася у друкарні редакційно-видавничого відділу Київського інституту інженерів цивільної авіації, щороку видавалися масовим тиражем довідники для вступників (так довідник КІІЦА у 1969 році вийшов тиражем 10 тисяч примірників). Для зручності ці довідники були зроблені у формі конвертів і розсилалися у всі аеропорти та авіаційні підприємства СРСР. На конверті зазначалася зворотна адреса – таким чином вступники могли заповнити заяву про вступ і надіслати її до інституту.

На початку 1970-х друкарня тимчасово перебазувалася з вулиці Польової, 16/2 на вулицю Ніжинську, 12-18.


Лінотипіст Марія Камінська за роботою в друкарні на вулиці Ніжинській


З середини 1970-х редакційно-видавничий відділ і друкарня знаходяться у головному корпусі інституту (університету) на проспекті Космонавта Комарова, 1 (нині проспект Любомира Гузара)

У газеті «Авіатор» від 21 листопада 1980 р. у рубриці «Профспілкове життя» опубліковано статтю «Підсумки і перспективи», у якій згадується громадська діяльність керівника редакційно-видавничого відділу Жанни Іванівни Запорожченко, зокрема, Запороженко Ж. І. повторно обрано головою профактиву управління КІІЦА і членом місцевкому профспілки КІІЦА, а за активну і багаторічну роботу в профспілці постановою Українського республіканського комітету профспілки авіапрацівників її нагороджено Грамотою і грошовою премією.

У 1983 році на честь 50-річчя організації багатотиражного друку і за активну участь у випуску інститутської газети «Авіатор» (у 1933 р. вона вперше вийшла під назвою «Червоні крила») наказом ректора нагороджені Грамотами Київського інституту інженерів цивільної авіації верстальниця Галина Яківна Будзинська, лінотипіст Софія Платонівна Розинська, отримали Подяки коректор Людмила Олександрівна Ставіна, друкарі Ніна Іванівна Брусило, Микола Андрійович Іванчук, Ольга Андріївна Горленко, складач Марія Юріївна Корчагіна.


Газета "Авіатор", 1983 р.


Палітурний цех друкарні: палітурниці А. М. Зуєва, Л. Є. Корчева,
старший майстер Н. П. Андрощук, 1980-ті роки.

Науковцями Київського інституту інженерів цивільної авіації протягом 1980-х років було опубліковано 90 монографій та понад 3 тис. наукових статей. Зокрема, колектив КІІЦА на загальних зборах 3 лютого 1987 року взяв зобов’язання впродовж року підготувати до друку 11 монографій, 233 підручники і навчально-методичні посібники, 10 збірників наукових праць. За досягнення високих показників редакційно-видавничий відділ і друкарня були нагороджені у листопаді 1987 року ювілейною Почесною грамотою Ради Міністрів СРСР і ВЦРПС.


Виробничу нараду з колективом Редакційно-видавничого відділу
проводить керівник Ж. І. Запорожченко, 1983 р.

«В оперативному виданні нової навчальної і навчально-методичної літератури велику роль зіграло видавництво інституту, його невеликий, але висококваліфікований колектив: директор Ж. І. Запорожченко, головний редактор Н. Б. Науменко, редактори Н. Ф. Карклиньш, Н. М. Угляренко, Н. М. Гурович, Л. П. Леута, Р. М. Шульженко, технічний редактор А. І. Лавринович, оператор копіювальних та розмножувальних машин Т. В. Корчева, ветерани відділу – редактори: А. К. Парфьонова, ветеран Великої Вітчизняної війни Л. М. Грановська, графісти-ілюстратори А. М. Кулябко-Корецька і ветеран Великої Вітчизняної війни З. І. Корсакова, начальник Т. О. Довженко, друкарі: кавалер ордена Слави ІІІ ступеня М. А. Іванчук, Н. І. Брусило, А. С. Піпченко, складач Г. Я. Будзинська, палітурник А. М. Зуєва, старший майстер друкарні Н. П. Андрощук, оператор О. М. Черкашина, лінотипіст М. П. Камінська, коректор Л. А. Ставіна. 

Видавництво інституту надає допомогу навчальним закладам авіаційного профілю в Україні і країнах СНД, забезпечує навчальною, навчально-методичною та інструктивною літературою студентів заочного факультету інституту» [2, с. 237–238].

З роками потреба в навчальній та навчально-методичній літературі, яка б давала змогу забезпечувати повноцінний навчальний процес студентам денної та заочної форм навчання, а також фахівцям, що здобували післядипломну освіту, зростала. Тому на виконання наказу Міністерства цивільної авіації СРСР від 27 лютого 1991 р. № 44 «Про організацію видавництва при КІІЦА» ректором інституту П.В.Назаренком було підписано наказ № 661/п від 26 вересня 1991 р., яким з 1 вересня 1991 року на базі редакційно-видавничого відділу Київського інституту інженерів цивільної авіації створювалося видавництво ІІІ категорії.

У 1994 році Київський інститут інженерів цивільної авіації реорганізований у Київський міжнародний університет цивільної авіації (КМУЦА), з 2000 року – Національний авіаційний університет (НАУ).

Перший номер наукового журналу «Вісник Київського міжнародного університету цивільної авіації» опублікований у 1998 році, з 2000 року він має назву «Вісник НАУ».


5 липня 2002 року Національний авіаційний університет було внесено до Державного реєстру видавців, виготівників і розповсюджувачів видавничої продукції.

2004 року було створене Книжкове видавництво НАУ, фахівці якого зосередилися на випуску виключно книжкової продукції: підручників, навчальних посібників і монографій.


Каталоги видань Національного авіаційного університету за 2002, 2007 і 2010 роки

Нові вимоги до навчальної книжки поставили на порядок денний питання про поліпшення контролю якості рукописів навчальної літератури. У 2006 році в університеті було створено Інформаційно-видавничий відділ, метою роботи якого визначалося поліпшення організаційно-методичної роботи з підготовки й видання якісної навчальної та навчально-методичної літератури.

Нові завдання, які постали перед НАУ, особливо у зв’язку із запровадженням в університеті системи менеджменту якості, спонукали до нових кроків удосконалення управління видавничим процесом. З метою підвищення якості навчальних видань, розширення асортименту книжкової продукції, вдосконалення редакційної діяльності та оптимізації видавничого процесу, створення сприятливих умов для виведення книжкової продукції на споживчий ринок наказом ректора НАУ від 3 жовтня 2008 р. № 207/од було реорганізовано Видавництво і Книжкове видавництво Національного авіаційного університету шляхом їхнього об’єднання та створення видавництва Національного авіаційного університету «НАУ-друк». Новостворене видавництво тісно співпрацювало з Інформаційно-видавничим відділом НАУ.


Світлини про діяльність видавництва з фотоальбому до 75-річчя НАУ. 2008 р.

У книзі «Національний авіаційний університет. Фотоальбом», що вийшла у 2008 році до 75-річного ювілею університету, у розділі «Видавництво» зазначено:

«Матеріально-технічна база

  • Комп’ютерна техніка
  • Обладнання для виготовлення друкарських форм
  • Цифрові тиражувальні машини
  • Аркушеві офсетні машини
  • Аркушепідбиральна лінія
  • Фальцювальні машини
  • Ниткошвейні машини
  • Дротошвейні машини
  • Клейові машини
  • Паперорізальні машини
  • Ламінатор

Видавничо-поліграфічний комплекс щорічно випускає понад 300 назв навчальної і наукової літератури загальним обсягом понад 1200 друкованих аркушів. Серед видань – підручники, навчальні посібники, затверджені або рекомендовані Міністерством освіти і науки України, а також курси лекцій, практикуми, збірники задач тощо. Видання НАУ здобули широку популярність завдяки оригінальному сучасному дизайну, високій якості додрукарських робіт та поліграфічному виконанню» [4. с. 258-259].

Тривала робота щодо створення нового яскравого іміджу продукції, пізнаваності видань університету. Так, 2009 року було започатковано нову серію «Сучасний університетський підручник», у якій станом на кінець 2010 р. побачило світ 14 книжок з відповідним грифом Міністерства освіти і науки.

Серед підручників і навчальних посібників були такі, що витримали по 2, а деякі й по 4 видання. Це, наприклад, навчальні посібники В. П. Денисюка, В. К. Репети та ін. «Вища математика. Модульна технологія навчання» (у чотирьох частинах); В. Ф. Антоненка, І. С. Клюс, Р. В. Горідька, Л. О. Чуб «Вища математика. Лінійна, векторна алгебра та аналітична геометрія»; А. П. Поліщука «Фізика»; A. G. Bovtruk, S. L. Maximov, S. N. Mennaylov, A. P. Polischuk «Physics»; В. В. Куліша, А. М. Соловйова, О. Я. Кузнєцової «Фізика для інженерних спеціальностей» та ін.

За серію підручників, серед яких і випущена видавництвом НАУ «Технологія виробництва літальних апаратів. Книга 2. Технологія складання літальних апаратів» (автори Ю. М. Терещенко, Л. Г. Волянська, К. А. Животовська, В. М. Король, М. С. Кулик, А. П. Кудрін, О. П. Мамлюк, В. В. Панін), науковці були удостоєні Державної премії України в галузі науки і техніки.


Виставкова діяльність НАУ

Проводилася інтенсивна виставкова робота. «НАУ-друк» був постійним учасником найбільших щорічних міжнародних виставок-ярмарків: Львівського форуму видавців, «Світ книги» в Харкові, «Зелена хвиля» в Одесі, міжнародних виставок-ярмарків у Києві, Чернігові, Миколаєві, Сімферополі. На залишалися без відповідей і запитання гостей форумів про освітні послуги, які надає Національний авіаційний університет. Видавництво Національного авіаційного університету неодноразово було відзначене нагородами організаційних комітетів книжкових форумів.


Працівники Інформаційно-видавничого відділу і Видавництва «НАУ-друк». 2010 р.

У грудневому номері 2010 року часопису «Авіатор» вийшла стаття «Золотий ювілей – лише початок», присвячена історії редакційно-видавничої діяльності в університеті та діяльності Видавництва «НАУ-друк». У ній, зокрема, зазначається: «Навчальний процес в Національному авіаційному університеті потребує забезпечення не лише книжковими виданнями. Як, наприклад, уявити роботу приймальної комісії без бланків заяв абітурієнтів? Чи може працювати викладач, не маючи журналу обліку успішності студентів? А численні бланки наказів, розпоряджень, карток обліку кадрів та інша бланкова продукція? Друкарня видавництва ось уже 51 рік безперебійно забезпечує документообіг в університеті. Саме завдяки роботі друкарів, палітурників та інших її співробітників виходять друком автореферати, монографії, матеріали наукових семінарів і конференцій, а студенти й дисертанти мають змогу швидко і якісно оформити дипломні й дисертаційні роботи».

У 2011 році постало питання про приведення структури НАУ у відповідність із типовим штатним розписом, затвердженим МОНМС України. Тому наказом ректора від 28.03.2011 р. № 86 (од). «Про перейменування підрозділів університету» видавництво «НАУ-друк» було перейменовано у Редакційно-видавничий відділ.

До складу відділу входять: друкарня, сектор редагування та коректури, сектор макетування та верстки, інформаційно-бібліографічний сектор.

Головне завдання Редакційно-видавничого відділу НАУ – забезпечення навчального процесу сучасними науково-методичними виданнями надання видавничих та поліграфічних послуг викладачам і науковцям університету.

Впродовж останніх років відповідно до видавничих річних планів, що формуються за заявками кафедр та факультетів, відділом було видано близько 300 найменувань навчальної та наукової літератури і 800 найменувань бланкової продукції.

Тісна співпраця Редакційно-видавничого відділу з Науково-технічною бібліотекою НАУ та іншими видавництвами дає можливість бути завжди на актуальній «хвилі», адже висококваліфіковані спеціалісти відділу – філологи, журналісти, редактори – завжди готові до плідної співпраці.

У відділі організовано співпрацю з головами науково-методично-редакційних рад факультетів з питань підготовки рукописів навчальної літератури для забезпечення навчально-виховного процесу; здійснюється організація планування навчальної літератури та контроль за виконанням плану підготовки рукописів навчальної літератури університету та організаційно-методичне забезпечення роботи Науково-методично-редакційної ради НАУ і фахових методично-редакційних секцій; проводиться перевірка рукописів навчальної літератури системою «Антиплагіат», реєстрація авторських договорів, укладених між авторами і університетом.

Редакційно-видавничий відділ здійснює популяризацію Національного авіаційного університету у власних виданнях. Відділ надає послуги з реалізації книжкової продукції викладачам та студентам університету, здійснюється рекламне розсилання для популяризації видань до книготорговельних організацій та бібліотек України. Потреби сьогодення вимагають швидкого оновлення і постійної підтримки навчального процесу сучасними науково-методичними виданнями, адже новітнім розробкам університету необхідна широка публікація та вихід у світ без затримки.

Джерела:
1. Историческая справка о Киевском институте гражданского воздушного флота Главного управления гражданского воздушного флота СССР / Голего Н. Л. – К., 1967
2. Киевский институт инженеров гражданской авиации (1933–1993): Очерк истории / А. Ф. Вовчик, В. Н. Гребенников, И. П. Челюканов и др.; Отв. ред. П. В. Назаренко. – К.: КМУГА, 1994 – 578 с.
3. Карамаш С. Ю. Київський період життя видатного конструктора ракетно-космічної техніки В. М. Челомея // Огляди джерел та документальні нариси. – К: Архіви України. 2019.
4. Національний авіаційний університет. Фотоальбом (до 75-річчя НАУ) – К: НАУ. 2008 – 260 с.
5. Національний авіаційний університет: Літопис / М. С. Кулик, М. Г. Луцький, А. В. Полухін та ін. – К.: Видавництво «НАУ-Друк». 2010 – 368 с.